13:59 Основна проблема шкіл України - матеріально технічне забезпечення | |
 У рамках проекту "Рівний доступ до якісної освіти в Україні" підбито підсумки дослідження, здійсненого Інститутом соціальних технологій. Дослідження охоплювало шість пілотних районів, обраних для оптимізації шкільної мережі. Всього дослідженням було охоплено 187 шкіл.Дані збиралися за декілька років - з 2005 по 2008 роки, щоб відстежити динаміку процесу. Оптимізація шкільної мережі відбувається у Черняхівському районі Житомирської області (5 шкіл), Хустському районі Закарпатської області (1 школа), Сокальському районі Львівської області (6 шкіл), Сарненському районі Рівненської області (7 шкіл), Менському районі Чернігівської області (4 школи) та Новотроїцькому районі Херсонської області (8 шкіл). Серед шкіл пілотних районів 38,3% ЗНЗ І - ІІ ступеню, 51,6% ЗНЗ І - ІІІ ступеню та 10,2% ЗНЗ ІІ - ІІІ ступеню. В процесі оптимізації шкільної мережі визначено 31 школа як опорна, які будуть відремонтовані, матеріально-технічно оснащені, вчителі і керівники загальноосвітніх навчальних закладів пройдуть курси підвищення кваліфікації. Ці школи будуть відвідувати учні з 96 шкіл-сателітів, в рамках проекту буде забезпечено підвіз учнів. Для чистоти експерименту в рамках дослідження також було проведено опитування в контрольній групі - у шести районах, які не беруть участі в проекті, але за демографічними, економічними і географічними показниками є подібними (60 контрольних шкіл). Цільовими групами, з якими працювали під час опитування, були обрані учні та їх батьки, вчителі та керівники загальноосвітніх навчальних закладів, керівники районних та обласних управлінь освіти. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що проект впроваджується вчасно і заходи проекту націлені на вирішення нагальних потреб. Найважливішою проблемою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів пілотних районів, незалежно від їх ступеня, за оцінкою їхніх керівників, є недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення навчальними засобами. Матеріально-технічну базу шкіл керівники райвідділів освіти опорних районів оцінили як "задовільну" (Закарпатська область), "слабку, застарілу" (Чернігівська область), "посередню" (Львівська область), "недостатню" (Рівненська область), "таку, що потребує покращення" (Херсонська область). Підручниками з усіх предметів забезпечені лише 68,6% учнів. Лише 3,9% вчителів мають можливість використовувати мультимедійні комплекси. Серед основних потреб, зазначених вчителями, є: інтерактивна дошка (72,1%), комп'ютери (44,4%), проектори (39,7%), відеомагнітофони (34,0%), аудіотехніка (21,2%), телевізор (19,2%). У 63 школах не вистачає обладнання для кабінетів фізики, у 45-ти - для кабінетів трудової підготовки, у 49-ти - для кабінетів математики, у 97-ми - для кабінетів іноземних мов, у 47-ми - для кабінетів біології та хімії, у 82-х - для кабінетів географії. Брак навчальних ресурсів має руйнівний вплив на якість навчання у школі та на рівень навчальних досягнень учнів. Навчання відбувається у школах, побудованих достатньо давно. Найновіша опорна школа побудована 17 років тому, середній вік опорних шкіл становить 37 років, а загалом по масиву - 42 роки. Шкільні будівлі потребують термінового ремонту, як капітального, так і поточного у 121-й школі з 187-ми обстежених. Більшість ЗНЗ (92,5%) мають туалети на вулиці. Туалети, обладнані проточною водою та каналізацією, мають лише 29% ЗНЗ, використовують пристосовані приміщення в шкiльнiй будiвлi як туалети - 1,1% ЗНЗ. Лише у 27,8% ЗНЗ працюють медпункти. Проблемою також є рівний доступ до отримання повної середньої освіти дітей з невеликих і віддалених від районного центру шкіл. Через недостатнє забезпечення шкільними автобусами, особливо у Житомирській, Херсонській та Чернігівській областях, батьки з невеликих сіл змушені наймати дітям житло у тих селах, де є школи, які дають повну середню освіту. Відсутність доставки учнів до школи і додому також називають однією з причин захворюваності учнів протягом навчального року (9% опитуваних). Результати дослідження свідчать, що 86,3% учнів з шкіл-сателітів задоволені тим, що їх перевели або переведуть до опорної школи, і лише 2,7% - незадоволені. З'ясовувалось питання доступу до навчання в опорних школах учнів з сімей з низьким рівнем доходу. У 2008 році 15,5% учнів з сімей з низьким рівнем доходу відвідують опорні школи. Дослідження не зафіксувало залежність успішності учнів від матеріального становища батьків. Особливої уваги заслуговує питання професійної підготовки педагогічних кадрів і підвищення їх кваліфікації. Повна комплектація штату педагогічних працівників у загальноосвітніх навчальних закладах є невід'ємною умовою надання якісних освітніх послуг. 83,3% ЗНЗ повністю укомплектовані педагогічними кадрами, але у 35-ти із 187-ми досліджених шкіл керівники відзначили нестачу вчителів. У першу чергу вчителів з іноземної мови, фізики та математики. У 105-ти школах 206 вчителів викладають предмет не за своєю спеціальністю. Середнє співвідношення кількості "учень: вчитель" в школах пілотних районів складає "7,4 : 1" у 2008 році. Це свідчить про те, що в класах мала кількість дітей, що є нерентабельним для школи. У 18,3% ЗНЗ практикують навчання учнів різних класів в одній класній кімнаті в один і той самий час. Дослідження також показало, що саме учні різних класів початкової школи найчастіше навчаються разом в одній класній кімнаті. Лише 63,4% керівників ЗНЗ отримали спеціальну освіту або прийшли курси, щоб обійняти цю посаду. Більшість директорів шкіл (90,8%) зацікавлені у підвищенні кваліфікації, яка буде проводитись в рамках проекту "Рівний доступ до якісної освіти в Україні". Очікується, що після цих курсів вони зможуть: * реально оцінити результати своєї праці (51,5%); * мати стимул до безперервного самовдосконалення (39,6%); * побачити свої резерви (39,1%); * формувати систему навчання та розробляти iндивiдуальнi плани розвитку (30,2%); * реалізовувати безперервну діагностику результатів роботи вчителя (23,1%); * використовувати модель компетенцій (23,1%); * вдосконалювати систему стимулювання вiдповiдно до реальних результатів (14,8%); * організовувати процес підвищення квалiфiкацiї вчителів (13,6%); * проводити оцiночнi спiвбесiди (10,7%). Найбільш корисні та необхідні тренінги, на думку директорів, повинні бути на теми "Керівництво, менеджмент, контроль" (67,2%), "Інновацiйнi технології" (12,8%), "Навчання i виховання" (11,2%), психологічна тематика (8%). Проблема незадовільної професійної перепідготовки вчителів була зазначена респондентами як "дуже важлива"- 20,6% і "важлива" - 32,4%. Вчителі постійно вдосконалюють свою кваліфікацію: 20,7% з них були на курсах не більш ніж півроку тому, 24,1% - рік тому, 40,0% - 2 - 3 роки тому, 14,4% - 4 - 5 років тому і 0,7% вчителів відвідували курси понад 6 років тому. 65,3% вчителів вважають, що курси підвищення кваліфікації належить проводити раз на 4 - 5 років. Проте майже кожен четвертий хоче, щоб їх проводили частіше - раз на 2 - 3 роки (17,3%) або навіть щороку (6,7%). Переважно вчителі надають перевагу тривалому навчанню - 45,3% з них вважають за потрібне проведення курсів упродовж 1 - 2 тижнів, а 34,7% - навіть по 3 - 4 тижні. Короткотривалі (4 - 5 днів) курси влаштують 13,0% вчителів, а курси терміном до 3-х днів підходять для 5,3% викладачів. На запитання "Чи згодні Ви пройти навчання на тренінгах, які будуть проведені для вчителів і голів шкільних методичних об'єднань вчителів-предметників пілотних районів в рамках проекту <Рівний доступ до якісної освіти в Україні>?" 84,8% респондентів відповіли ствердно. Серед педагогів Житомирської області, які бажають пройти таке навчання, - 91,3%, Закарпатської - 85,7%, Львівської - 81,7%, Рівненської - 89,2%, Херсонської - 84,5%, Чернігівської - 75,0%. Результатом такого навчання 84,1% вчителів хочуть мати можливість застосовувати сучасні та інтерактивні освітні технології при викладанні свого предмета; 74,9% - забезпечити вищий рівень якості освіти своїх учнів; 38,6% - впроваджувати нові методи професійного розвитку вчителів; 12,7% - надавати допомогу вчителям у використанні ними нових iнформацiйно-комунiкацiйних технологій; 12,0% - організувати роботу шкільного (районного) методичного об'єднання вчителів на засадах прогресивних методик навчання дорослих та кращого зарубіжного досвіду. Загалом респонденти всіх груп позитивно оцінили проведення експерименту з оптимізації шкільної мережі. Очікується, що після проведення оптимізації шкільної мережі в пілотних районах, відбудуться такі зміни: * Збільшиться відсоток учнів 9-х класів в опорних школах проекту, які продемонстрували задовільні досягнення від 6-ти до 12-ти балів за результатами екзаменів з математики та української мови. Якщо базові показники за 2005 рік становлять 87,2% учнів, які показали задовільні досягнення з української мови та 77,8% учнів - з математики, то очікується, що в 2009 - 2010 роках цей відсоток буде становити 92% з української мови та 85% з математики. Це відбудеться завдяки тому, що опорні школи в рамках проекту, по-перше, отримають сучасне матеріально-технічне обладнання навчальних засобів. По-друге, вчителі, голови шкільних методичних об'єднань вчителів-предметників районних відділів освіти та керівники ЗНЗ пройдуть курси підвищення кваліфікації. По-третє, буде забезпечено підвіз шкільними автобусами учнів з шкіл-сателітів шкільного округу. По-четверте, в школах будуть проведені ремонтні роботи, що створить прийнятні умови для навчання. * Зміни освітньої політики на рівні області та району призведуть також до того, що має змінитись показник співвідношення кількості учнів на одного вчителя в опорних школах. Якщо у 2005 році таке співвідношення було 8,4 : 1, а в 2008 році 7,4 : 1, то після процесів оптимізації шкільної мережі, в 2009 - 2010 роках, очікується співвідношення 12 : 1. * Після того, як буде забезпечено підвіз шкільними автобусами учнів з віддалених шкіл-сателітів, збільшиться показник доступу до навчання в опорних школах учнів з сімей із низьким рівнем доходу. Якщо у 2005 році ці школи відвідувало 11,5% учнів з сімей з низьким рівнем доходу, в 2008 році - 15,5% учнів, то в 2009 - 2010 роках очікується - 17%. Треба також зазначити, що на зростання цього показника також вплинуть фінансова та економічна кризи. Завдяки тому, що в рамках проекту буде проведено навчання керівників районних та обласних управлінь освіти з питань планування, управління, моніторингу освітньої політики, очікується, що буде: * покращена потужність і можливість обласних та районних органів управління освітою в процесах розроблення та впровадження районних проектів оптимізації; * вдосконалена політика складання бюджетів у освітньому секторі на локальному рівні; * встановлені найкращі практики для планування та ефективності впровадження оптимізації шкільних мереж і створенні освітніх округів; * посилена діяльність у сфері державного фінансування, зокрема підзвітності та фінансової відповідальності. Всі дії в рамках проекту спрямовано на забезпечення державної політики щодо надання рівного доступу до повної загальної освіти всім громадянам. Здійснення оптимізації мережі шкіл сприяє забезпеченню оптимальних умов для функціонування та розвитку загальноосвітнього навчального закладу, включаючи надання відповідних фінансових, матеріальних, людських та організаційних ресурсів. Базове опитування проводилось Інститутом соціальних технологій в шести пілотних районах, задіяних в рамках реалізації проекту Міністерства освіти і науки України "Рівний доступ до якісної освіти в Україні", який фінансово підтримується Світовим банком. Опитування було проведено протягом жовтня - листопада 2008р. Метою дослідження було зібрати дані на рівні пілотних районів до початку оптимізації шкільної мережі. Для того, щоб побачити основні досягнення та вплив результатів діяльності проекту після його завершення, буде проведено повторне дослідження. Інформацію надано проектом "Рівний доступ до якісної освіти в Україні" Джерело | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |