Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чєво? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка!-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова:
- У мiня єсть свой язик , ні к чєму мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови. 

 

 

 

Павло Глазовий