Церковнославянська мова поступово витіснила з території сучасної Росії місцеві финно-угорські діалекти, але увібрав в себе місцеві риси. Схожі процеси відбувалися в Римській імперії, де дуже різні по етнічному походженню народи - предки французів, іспанців, португальців, італійців, румун прийняли латинську мову і, адаптувавши його, поступово утворили власні мови. Новоутворена російська мова дала можливість абсолютно різнорідним етносам розуміти один одного. Слід зазначити, що Руссю в ті часи називалася лише землі сучасною Київською, Житомирською, Чернігівською, і частин Черкаської і Полтавської областей. Русь - це винятково територія Центральної України, хоча починаючи з кінця ХII - почала ХIII сторіччя Руссю називають і Західну Україну.
Решта всіх земель, підконтрольні Рюріковічам (Залісся, Новгород, Полоцк, Псков і т.п.) Руссю не вважалися. Метою слов'янських просвітителів IX сторіччя Кирила і Мефодія було створення штучної мови, яку б розуміли всі слов'яни, від болгар до чехів і моравов. Церковнославянській мова була створена на основі солунського діалекту болгарської мови. Він використовувався як міжнародний - болгарами, сербами, хорватами, моравамі, а також в Київській Русі. Тривалий час, до ХVII сторіччя, він також використовувався як письмова і релігійна мова у неслов'янських народів Молдови і Волощини. Російський історик Ключевській відзначав такі особливості вимови Київської Русі: говір на про, окання; м'яке закінчення дієслів в третій особі обох чисел ("пішеть", "iмуть"); г вимовляється як прідіхальне латинське h і т.п.. Повсякденна, практично народна мова була присутня в княжих, законодавчих збірках "Російської Правди", і особливо в побутових написах і в княжих грамотах. Ці тексти створювалися для того, щоб населення їх точно і однозначно розуміло. Саме ці, написані в княжих грамотах, на зброї, посуді і т.п. тексти найбільш близькі до української мови, і можуть ідентифікуватися як архаїчна українська мова. У старовинних літописах, написаних церковнославянськім мовою, присутні численні українські вкраплення: колодязь, рілля, шерсть, дамба, лагодити, глек, коваль, кожух, великий яр, не доста, жалість, година, брехати, туга, теля, тин, наймит, бчели, гостинець 'шлях', пакощi, око, господар, волога і дуже багато інших. Київський князь Володимир МоноМах чудово володів церковнославянськім мовою, але, при написанні повчання своїм дітям, не міг уникнути українських слів: дівоватіся, ірий, убогий в значенні, 'бідний', лагодити, вартуючи, паробци, ворожбіт, ліпши, дамба, одтяті, лінощі, погыбаeть, сором, вдову і ін. Іменники в давальному відмінку однини приймають характерні для української мови закінчення -ови/-овЪ, -еви/-евЪ - мужеві, Моїсе'ві, Богові, кесареві, Романові, Володареві, коневі, голубеві, по Ручаєві, монастиреві, волові. Власні імена Русі, які зустрічаються в літописах, також типово українські: Дмітр, Василь, Василько, Володимер, Олексій, Олена, Міхалко та інші, як і географічні і власні назви - кияне, Либідь і т.п..
У літописах серед імен князів і княгинь династії Рюріковічей зі всіх, навіть Московських земель аж до ХV сторіччя зустрічалися такі типово українські імена як Іванко, Василько, Володимер, Олена. Прикметно, що предки росіян зверталися до князів з властивим для української мови звательнім відмінком: "княже", а до княжни "княгине". У всіх літописах переважає повноголосся, характерне для української мови, - Володислав, Володимер, полон, ворожда і т.п.. Є в літописах і місцеві назви місяців - серпень і грудень. Більшість сучасних українських учених вважають, що українська мова виникла приблизно в середині першого тисячоліття нашої ери. Ця мова, яка мала ряд діалектичних відмінностей, локалізувалася в межах антського союзу племен IV-VII сторіччя, який саме в цей історичний момент ввів у взаємодію слов'янські племена на території України. Ні на території сучасної Росії, ні на території Білорусі слов'ян на той час просто не було. У Росії російська мова виникла перш за все на основі церковнославянського мови, створеної просвітителями Кирилом і Мефодієм і привнесеного князями з династії Рюріковічей і їх нащадками після тієї, що християнізує тубільців, і адаптованого змішаним славяно-финно-угорським населенням. У Україні українська мова створена на базі місцевих старовинних слов'янських діалектів. Українська мова зберегла тісніші зв'язки з іншими живими слов'янськими мовами. Саме тому звичайні українці розуміють і поляків, і болгар, і хорватів. Разом з тим, звичайні росіяни з Росії часто не розуміють навіть українського. Тому слід підкреслити - ні російська мова не є діалектом українського, ні, тим більше, навпаки. Можливо, констатація цього простого факту і розуміння обставин походження обох мов зробить мовну дискусію спокійнішою і аргументованою.
Вы верите, что всего за несколько часов можно понять, как поставить правильное произношение, не изучая долго и нудно теоретическую фонетику, а всего-лишь поймав "фокус" языка?
Вы верите, что за несколько часов можно понять всю систему английских времен, которую безуспешно учат годами в школе, институте или на курсах?
Вы верите, что вместо скучных учебников можно заниматься по Вашим любимым фильмам и сериалам, испытывая при этом восторг и наслаждение от занятий английским?
Мы не только верим, а и твердо убеждены, так как уже сотни людей прошли по этому пути и поделились с нами своми успехами и достижениями!
И мы верим в Вас, потому что Вы легко научились говорить на языке, который на порядок сложнее английского!
Поэтому более простым и логичным английским Вы овладеете гораздо быстрее и легче! Конечно,если будете делать это правильно, естественным путем - моделируя носителей языка. Руководствуясь при этом не громоздкими правилами, а простыми и понятными визуальными моделями!
Получите бесплатно материалы - подпишитесь на рассылку!
Получите результат немедленно - приступайте к занятиям прямо сейчас!
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
Главная страница 
Церковнославянська мова поступово витіснила з території сучасної Росії місцеві финно-угорські діалекти, але увібрав в себе місцеві риси. Схожі процеси відбувалися в Римській імперії, де дуже різні по етнічному походженню народи - предки французів, іспанців, португальців, італійців, румун прийняли латинську мову і, адаптувавши його, поступово утворили власні мови. Новоутворена російська мова дала можливість абсолютно різнорідним етносам розуміти один одного. Слід зазначити, що Руссю в ті часи називалася лише землі сучасною Київською, Житомирською, Чернігівською, і частин Черкаської і Полтавської областей. Русь - це винятково територія Центральної України, хоча починаючи з кінця ХII - почала ХIII сторіччя Руссю називають і Західну Україну.
